Про це заявив керівник Головного слідчого управління Державного бюро розслідування Ярослав Льошенко, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

“Насамперед ми маємо враховувати психологічний стан цієї людини… Невідкладно з ним проведено необхідні слідчі дії, встановлено особливості й деталі події, яка мала місце. З’ясувалося питання розміщення екіпажу: хто де перебував… Його свідчення наразі важливі більше в тому, хто де сидів, щоб ми хоча б приблизно орієнтувалися з метою ідентифікації тіл загиблих, а також для прискорення процедури передання тіл родичам”, – розповів у середу журналістам у Києві керівник управління ГСУ ДБР Ярослав Льошенко.

Він зазначив, що свідчення курсанта мають велике значення для слідства.

“Він у нас основний свідок”, – додав керівник управління.

Льошенко зазначив, що свідчення цієї людини дали змогу слідству встановити події, які передували катастрофі.

“Наразі ми не можемо розголошувати їх”, – додав він.

Також Борчаковський повідомив, що в командуванні Повітряних сил, в Харківському університеті й у військовій частині, де теж безпосередньо виконувалися польоти, вилучено масив документів щодо планування, організації та проведення польотів. Ці документи аналізують слідчі спільно з фахівцями комісії Міноборони.

Борчаковський повідомив, що для проведення об’єктивного розслідування здійснюється технічне розслідування.

“На підставі висновків технічного розслідування буде уточнено версії, а також призначено відповідну комплексну військово-комісійну експертизу. Нині вирішується питання про призначення вибухотехнічної експертизи, після її проведення ми також уточнюватимемо наші версії”, – пояснив керівник ГСУ ДБР.

Розповідаючи про розшифровку бортових самописців, він уточнив, що перший самописець дає інформацію про радіообмін між командиром екіпажу й екіпажем безпосередньо, а також групою управління польотами, а другий “чорний ящик” відповідає за показники всіх вузлів й агрегатів під час польоту.

“Щоб об’єктивно оцінити, необхідно зіставити (дані обох самописців – ІФ). Наразі розшифровка показників потребує певного часу і здійснюється фахівцями головної інспекції Міноборони”, – сказав Борчаковський.

Начальник відділу ГСУ ДБР Вадим Приймачок, у свою чергу, прокоментував матеріали слідства про дії диспетчера.

“Після виявлення несправності на борту літака був запит на посадку. Диспетчер супроводжував цю посадку… У цей день відбувалися й інші польоти… Було здійснено посадку літака, який йшов першим, а наш літак – уже на хвилину була затримка”, – розповів він.

За словами Приймачка, свідки пояснили слідству, що у військовій авіації, на відміну від цивільної, немає алгоритму, хто має сідати першим у такій ситуації. “Цій хвилині якраз даватимуть оцінку під час досудового розслідування”, – додав він.

Перші дані з бортових самописців Ан-26, який розбився минулої п`ятниці під Харковом, вже отримали слідчі. Завершити роботу фахівці планують до кінця цього тижня. Самописці хоч і старі, але інформація на них збереглась у задовільному стані. У справі вже допитали 5 десятків людей: від військових до свідків катастрофи. Подробиць не розголошують, але у Державному бюро розслідувань вже заявили: інформація про відмову двигуна не відповідає дійсності.