По Пів Чарки Трuчі На День: Львівські Лікарі Отримали Патент На Лікування Коронавірусу (ВІДЕО)

Анатолій Невзгода про ліки від ковіду та поради, як не захворіти.

Весною, коли хворих були одиниці, усі боялись коронавірусу і чемно сиділи по домівках. Тоді було вчасно запроваджено жорсткий карантин, і ситуація здавалась контрольованою. Минуло півроку. Щодня офіційно фіксують вже понад дев’ять тисяч хворих. У деяких селах біля Львова у кожній другій хаті хворі, а у Фейсбуці чи не щодня хтось пише про смерть родича або близького друга від «корони». Тож реальна цифра, припускаю, більша від офіційної. Можемо орієнтуватися на сусідню Польщу — там щодня фіксують близько 30 тисяч нових хворих. Це означає, що друга хвиля, про яку мовчить влада, уже давно накотилася. І це вже не хвиля. Це цунамі.

Що робити, аби не захворіти, а якщо захворіли, то як вижити в умовах, коли влада, по суті, умила руки і пус­тила ситуацію на самоплив? Про це говори­мо з відомим лікарем-пульмонологом, доцентом Львівського медуніверсите­ту, членом-кореспондентом Міжнарод­ної академії наук, інжинірингу і техноло­гій Анатолієм Невзгодою.

— Ви ще не хворіли на ковід?

— Дякувати Богу, ні.

— Що треба, щоб не захворіти? Ваш особистий рецепт.

— Насамперед не треба боятися. Найбіль­ше хворіють на ковід ті, хто боїться захворі­ти. Треба розуміти від чого люди, хворі на ко­від, помирають. Просто від вірусу людина не вмирає. Вона помирає, тому що має двобіч­ну пневмонію. Якщо цю пневмонію лікувати добре, все буде гаразд. Американські колеги завжди кажуть: «Перші 24 — золоті години». Треба у перші 24 години, коли поставили ді­агноз, провести лікування. Бояться не само­го ковіду, а наслідків. А які наслідки? Пневмо­нія. А що, ми не вміємо пневмонію лікувати? Вміємо!

— Але ліків від ковіду немає.

— Чому немає? Є. Ми з братом отримали патент на лікування ковіду. Незабаром цей патент буде переоформлено на винахід. Це буде український винахід. І він піде у Європу.

— У чому полягає ваш метод?

— Мій батько був військовим лікарем, ма­йором радянської армії. Я його запитував: «Під час війни, на фронті, було багато хворих на пневмонію. Як ви їх лікували?» Каже: «Бра­ли 33-відсотковий медичний спирт, розчиня­ли у фізрозчині або у воді для ін’єкцій, і капа­ли внутрівенно». Я приїхав у США, там була хвора зі СНІДом, яка мала алергію до антибі­отиків, по суті, до всього мала алергію. Я за­пропонував капати їй спирт. Кажуть: «Якщо ти такий сміливий, то давай». Ми покапали 10 сеансів, і вона залишилась жива.

— Кількість хворих в Україні неухиль­но зростає. Яка причина? Карантину, по суті, немає. Є формальний карантин…

— Так, це формальний карантин, але річ навіть не в тому. Вірус — це система. А проти системи треба воювати системою. Є латин­ська приказка — сила силу силою. Говоримо про протоколи лікування. А має бути насам­перед протокол обстеження. Латиняни ка­зали: хто добре діагностує, той добре лікує. Що, пневмонія якась інакша? Збудник інший.

— Вважається, що ковідна пневмонія якраз інша. Що на комп’ютерному томо­графі видно інші зміни у легенях.

— Зміни інші, але фізіологія та сама. Це є пневмонія — запалення альвеол. Хоча я осо­бисто вважаю, що це гострий васкуліт — ура­ження судин. У такому випадку найбільше допомагають не антибіотики, хоча ми даємо антибіотики. І навіть не противірусні препа­рати, ми їх теж даємо. Найбільше допомага­ють гормони. Дексаметазон. Американці по­чали дуже широко його використовувати.

— За півроку, що триває пандемія, який висновок зробили як лікар-пульмонолог?

— Зараз іде війна. Справжня війна між лю­диною і вірусом. На цій війні гинуть люди… Але маємо стільки лікарів, що ще дві епіде­мії можемо пережити. Просто досвідчених лікарів тупо викидають на пенсію. Але вони є, і за необхідності можна набрати ще цілу ар­мію лікарів, які зараз нічого не роблять. У нас страждає логістика. Хто ставить діагноз кові­ду? Самі хворі. Хворий каже: «У мене висока температура, у мене змінився нюх». Що, лі­кар ходить по вулиці і запитує: «У кого тут нюх змінився?»… Ми повинні бути свідомі, що ко­від нікуди не зникне, він залишиться з нами і надалі. Буде, як з іспанським грипом. Навчи­мося жити з ним.

— Якщо людина захворіла на ковід, це означає, що у неї буде пневмонія?

— Ні, у 10 -15 відсотків. 80 відсотків взагалі не будуть знати, що хворіють. Міфи керують нами. Один з міфів, що людина перехворіла і вже не захворіє. У мене є хворі, які за цей рік перехворіли тричі на ковідну пневмонію.

— Кажуть, кожного разу легше…

— Неправда.

— Тобто імунітет не виробляється? Ан­титіла?

— Навіть якщо є антитіла, це не значить, що людина не захворіє. Залежить від рівня тих антитіл.

— Чому ковідний вірус атакує саме ле­гені?

— Уявіть собі гроно винограду. Оці буль­башки в легенях, ці виноградинки — це пу­хирці, в яких відбувається обмін газів. Ви­діляється вуглекислий газ, а набирається кисень. Так ми дихаємо. Проходить газо­обмін. Площа альвеол, якщо їх всі розклас­ти поруч, буде 200 квадратних метрів. Кож­на людина має альвеол на 200 квадратів. То ясно, куди вірус піде. Лєбенсраум — місце для життя, — де є?

— Тобто якщо вірус потрапляє в наш організм, то найбільша площа — легені? Тому насамперед уражає легені?

— Саме так.

— Який відсоток ураження легень є не­безпечним для життя?

— Понад 30 відсотків — це вже небезпека. У мене були хворі, які мали 75 відсотків ура­ження. І ми їх вилікували.

— Від чого залежить ураження легенів? Від кількості, концентрації вірусу?

— Як довго був контакт з хворим. Остан­ні дослідження кажуть, щоб заразитися, кон­такт з хворим повинен бути не менш ніж 15 хвилин.

— Тобто якщо ти контактував з хворим 2 секунди, ти не заразишся?

— Саме так.

— Щоб захворіти, треба бути в компанії чи у натовпі, де був хворий?

— Можна в трамваї сидіти на сидінні, де перед цим була людина, хвора на ковід. Ві­рус залишиться. На гаджеті вірус ковіду збе­рігається до 28 годин .

— Ось я йду по центру міста без маски. Там хтось кашлянув, там пчихнув. Якщо ці люди хворі, вони мене не заразять?

— Заразять.

— Але ж вони не 15 хвилин на мене чха­ли.

— Той пчихнув, той пчихнув… Сумарно ві­зьміть. Має бути правило — людина входить в магазин, аби щось купити, і перебуває там не більше п’яти хвилин.

— Ваша думка про маски. Де вони не­обхідні, а де не обов’язкові?

— Мені подобається американський ви­слів: «Моя маска рятує твоє життя, а твоя маска — моє». У всіх громадських місцях лю­дина має бути в масці! Якщо людей більше, ніж двоє — це вже громадське місце.

— По місту треба ходити в масці?

— Треба!

— Багато хворих, особливо, хто має важкі супутні хвороби, якби не ковід, мо­гли би зі своїми діагнозами ще жити і жити. З цього роблю висновок, що ковід не вбиває, а добиває… То він вбиває чи добиває?

— Він, як вірус звичайного грипу, — і вби­ває, і добиває. Добиває того, хто має цукро­вий діабет, ожиріння, серцеві захворюван­ня… Звичайний грип теж часто таких хворих добиває. У Львові зараз епідемія туберкульо­зу, епідемія СНІДу, епідемія вірусного гепа­титу. Від туберкульозу торік померло 15 ти­сяч українців. Від ковіду вже померло 5 тисяч українців. То що страшніше: туберкульоз чи ковід?

— Що ви особисто робите, щоб не за­хворіти?

— Превентивно вживаю противірусні ліки. А якщо відчуваю, що щось не так, тоді дихаю спиртом. Беру маску, на маску наливаю пів чарки або самогонки, або горілки, або конья­ку, прикладаю до обличчя і дихаю 5 хвилин — вдих ротом, видих носом. Якщо навпаки, то обпечете ніс. І так три-чотири рази на день. Це якщо людина хвора. Якщо здорова, то ди­хати спиртом треба до роботи і після роботи. Також раджу для імунітету пити вітамін D3.

— Ви курите?

— Упаси Боже. Я пульмонолог, як можу ку­рити? Казати комусь кинути курити і самому курити?! Кажу хворим: ніколи не робіть того, що лікар каже, робіть те, що він робить. Я не бачив в Америці лікарів, які курять. Студен­там наголошую: куріння — це самогубство, хочете закінчити життя самогубством? У ХХІ столітті кожен мужчина помиратиме від раку легенів. Зараз найбільше помирають від сер­цево-судинних захворювань, а будуть поми­рати від раку легенів. Тютюнове листя має особливість — воно збирає на себе радіоак­тивний полоній. Людина, яка курить, має мі­крочорнобиль у собі.

— Вакцина стане панацеєю від ковіду?

— Вакцина буде, але вона нічого не дасть. Вакцина — це профілактика, а не лікування. Коли вона буде, немає гарантії, що той вірус до того часу не мутує…

— Від звичайного грипу радите вакци­нуватись?

— Обов’язково!

— Самі вакцинуєтесь?

— Так. Ба більше! Торік вакцинувався від грипу, від правця і від дифтерії.

Джерело

Не забудьте поділитись цією новиною зі своїми близькими !

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *