Жодному президенту не вигідне запровадження персонального голосування: ні Зеленському, ні Порошенку, ні Януковичу з його депутатами, яких ми товкли за кнопкодавство. Ця система була встановлена у 2008 році. З 2012-го по 2014-й рік я зі «Свободою» регулярно домагався персонального голосування і запуску цієї кнопки, яка залучає обидві руки під час ухвалення рішення. Однак політичної волі не було ні у Рибака, ні у наступних спікерів парламенту.

Разумков зробив це не тому, що суспільство цього чекало. Йому потрібні власні політичні звершення: він починає незалежну від «слуг» свою політичну гру. Для голови Верховної Ради це перемога, а для Банкової – поразка, бо велику частину своїх ініціатив Зеленський протягував саме завдяки кнопкодавам: призначення Шкарлета у МОН, запровадження ринку землі тощо.

Звісно, за це рішення Зеленський не зможе критикувати Разумкова, оскільки суспільство вимагало цього, тож президенту лишається вторити спікеру і також на цьому піаритись.

Таким чином голова парламенту відходить у самостійне вільне плавання і не виключно, що робить він це у тісній співпраці з мером столиці Віталієм Кличком. Їхній спільний показовий піар у Київраді на тестуванні системи це доводить. Зрозуміло, що у парламенті знайшовся б технічний працівник, який навчив би керівника Верховної Ради тиснути на дві кнопки одночасно.

Підкладення свині Зеленському – це остаточне свідчення розриву спікера з президентською партією «Слуга народу» та початок його самостійної політичної кар’єри.

Політолог Тарас Загородній в своєму блозі поділився думкою про введення в Верховній Раді сенсорної кнопки і заявив, що це було зроблено не тільки заради поліпшення українського парламентаризму.

«Як показує практика української політики – це ж зроблено було неспроста. Я не виключаю, що це все-таки такий демарш пана Разумкова в сторону пана Зеленського, в сторону «слуг народу», який він зробив з однієї простої причини: він починає потихеньку віджимати теж і Зеленського, і «слуг народу». Чому – тому що у них дійсно великі проблеми з голосами», – заявляє Загородній.

Він пояснив, що тепер будь-який депутат повинен і змушений знаходиться на місці і необхідна максимальна мобілізація для того, щоб провести будь-яке рішення. Політолог зазначив, що у «слуг народу» з голосуванням і набором голосів все ж існують проблеми.

«Це означає що пан Разумков вбив одразу двох зайців: показав, що переживає щоб наші парламентарії голосували, як треба, а з іншого боку, він підвішує дуже багато рішень», – каже політолог.

Він нагадав історію з голосуванням за призначення Шкарлета міністром освіти, коли було зафіксовано, що депутата, який «голосував» за рішення, не було в залі. Незважаючи на це, рішення скасувати вже було неможливо, а депутату погрожував тільки штраф, який йому цілком по кишені.

«Тому в зв’язку з цим звичайно, Разумков показав, що він грає свою гру. Все-таки навчило його, що не потрібно ролики випускати, навчило такій вузькій апаратній грі. І він робить удар в сторону «слуг народу» в даному випадку, тому що тепер знову ж підвисають багато рішень і не дай Бог ти не набереш потрібної кількості депутатів», – розповів Загородній.

Джерело