Подаємо в оригіналі:

“На другому засіданні Нацради ми представили комплексну реформу надрокористування. Ця реформа в корені змінить правила гри, і, само собою, знищить корупційну складову.

У процесі підготовки реформи ми тісно взаємодіяли з усіма учасниками процесу, щоб в рівній мірі врахувати інтереси і бізнесу, і держави. Звичайно, одним з головних партнерів у цьому процесі ми вважали Державну службу геології та надр, однак ще на етапі обговорення з деякими чиновниками у нас виникло кілька принципових відмінностей в поглядах.

Наприклад служба геології та надр вважає, що:

Можливість виносити родовища на аукціон в один клік — не потрібна;
Не потрібно обмежувати термін призначення дати аукціону протягом 20 днів, щоб процедуру не затягували на роки;
Не потрібно не тільки скасовувати функції контролю (наприклад, оцінка шкоди навколишньому середовищу), але і треба ввести нові способи «кошмарити» бізнес без рішення суду!
Ніякої прозорості з правом користування землею, щоб зруйнувати наявні схеми;
Ну, і, звичайно вже, платити за «сплячі ліцензії», які фактично використовують для «бронювання» ділянок теж не потрібно.

І так далі…

На щастя, в результаті наших тривалих дискусій нам вдалося переконати стейкхолдерів, що напівзаходи тут не допоможуть.

Ми представили комплексну концепцію реформ Нацраді. Президент, прем’єр-міністр, міністри, голови комітетів Верховної Ради цю реформу підтримали. Наступним нашим кроком повинна була стати подача законопроєкту до Верховної Ради і винесення питання на голосування в залі. Але яке ж було наше здивування, коли виявилося, що цей законопроєкт уже зареєстрований!

Яке ж було наше здивування, коли виявилося, що це далеко не затверджена президентом і урядом реформа, а слово в слово та позиція, яку лобіювала Служба геології!


Яке ж було наше здивування, коли депутати з різних фракцій переказували, що Роман Опімах, глава Служби геології, особисто пояснював важливість цього законопроєкту нардепам, використовуючи аналітичну записку Офісу і акцентуючи увагу на тому, що це і є реформа, представлена ​​на Нацраді. Деякі народні депутати навіть попередньо підтримали законопроєкт, повіривши, що це наша розробка!

Якийсь відверто примітивне і незграбне шахрайство. Невже пан Опімах і справді думав, що це залишиться непоміченим? Або головне відпрацювати отримані від покровителів кошти, а результат уже не грає ролі?

… Станом на зараз ми разом з головою профільного комітету ВРУ, Олегом Бондаренко, який повністю був залучений в розробку концепції, будемо подавати альтернативний законопроєкт з реформою, за яку проголосувала Нацрада, але ситуація, по-моєму, кричуща.

У мене питання до Прем’єра і безпосередньо начальника цього персонажа, міністра Екології: Як сміють такі дрібні злодюжки, відпрацьовуючи зарплату з кишені олігархів, нахабно оскаржувати рішення вищого керівництва країни !? Як можуть подібні «кадри» управляти процесами в країні? І на які реформи ми сподіваємося, якщо державними службами керують банальні наперсткарі?”